Віртуальні книжкові виставки літератури

Біля витоків слов’янської писемності

(24 травня - День слов'янської писемності та культури)

В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк

Щорічно 24 травня всі слов'янські країни вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності. 

Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Кирило і Мефодій  – просвітителі, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи. 

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії. Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді точилася боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов’янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер.  Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів.

Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю. Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році.

Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури.

У День слов'янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати:

"Вічная пам'ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію".

Отримати інформацію про витоки слов’янської писемності, можна ознайомившись з представленими книгами на нашій віртуальній книжковій виставці. Якщо Вас зацікавить будь-яка книга, прочитати її можна в ІНТЕРНЕТі.

Букварь Ивана Федорова :

На церковнославянском и украинском языках / Й.Й. Брояк . – К. : Дніпро, 1975 . – 96 с.

Історія української культури

У пропонованому посібнику висвітлюються основні аспекти розвитку української культури від первісного суспільства до сучасної доби. Розглядаються основні теоретичні проблеми і напрями вивчення вітчизняної культури. На широкому фактичному матеріалі розкриваються основні тенденції поступу освіти, науки, літератури та образотворчого мистецтва в Україні.

Для викладачів курсу «Історія української культури», студентів, школярів, а також тих, хто цікавиться здобутками рідної культури.

Історія української культури

У пропонованому посібнику висвітлюються основні аспекти розвитку української культури від первісного суспільства до сучасної доби. Розглядаються основні теоретичні проблеми і напрями вивчення вітчизняної культури. На широкому фактичному матеріалі розкриваються основні тенденції поступу освіти, науки, літератури та образотворчого мистецтва в Україні.

Для викладачів курсу «Історія української культури», студентів, школярів, а також тих, хто цікавиться здобутками рідної культури.

Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А.

Історія світової та української культури

Навчальний посібник. - К.: Літера, 2000.- 464 c.

В запропонованому підручнику висвітлюються основні аспекти розвитку світової та української культури від первісного суспільства до сучасної доби. Теоретичний та фактичний матеріал, який розкриває основні тенденції поступу освіти, науки, літератури, образотворчого мистецтва доповнюється ілюстраціями із зображенням світових шедеврів та інших, найбільш виразних зі стилістичної точки зору, творів мистецтва. Для студентів, школярів, викладачів курсу “Історія української та зарубіжної культури", усіх, хто цікавиться цими проблемами.

Огієнко I. I.

 Історія українського друкарства / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик; Ред. кол.: Ю. П. Дяченко, В. О. Замлинський, Л. Г. Мельник, Ю. М. Мушкетик, В. Г. Сарбей, В. А. Смолій, В. П. Тараник, Ф. П. Шевченко (голова). ‒ К.: Либідь, 1994. ‒ 448 с. ‒ (Пам’ятки історичної думки України)

 Першокнига в Пересопниці // Ноїв ковчег. – 2015. – № 5. – С. 10 -11.

Станівський М.Ф. Старослов’янська мова :    Навч. посіб. / М.Ф. Станівський . – К. : Вища школа, 1983 . – 264 с.

Висвітлюється процес виникнення та розвитку старослов’янських азбук і старослов’янської мови, а також описано фонетичну систему, морфологію та найважливіші особливості синтаксису.

   Грамоти ХІV ст. / Упоряд. М.М. Писак . – К. : Наукова думка, 1974 . – 256 с. – (Пам’ятки української мови)

Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчикиМ. М. ПЕЩАК

ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА» ,КИІВ — 1974

Писемні документи XIV ст., представлені у збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, читач знайде у виданні бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.

Різночитання публікацій пам’яток, вперше зведені разом, допоможуть майбутнім дослідникам уточнити неясні місця з текстів оригіналів.

Букварь Ивана Федорова : На церковнославянском и украинском языках / Й.Й. Брояк . – К. : Дніпро, 1975 . – 96 с.

Киевские глаголические листки Х в. / В.В. Нимчук . – К. : Наукова думка, 1983 . – 18 с.

Книжкова виставка: “Чорнобильський вітер у душах”

(До 34 -ї річниці вибуху на Чорнобильській АЕС) 

Україна ще не вихукала крижаних зашпорів з ураз прогірклих після Чорнобильської катастрофи душ. І ця правічна, люто припорошена "мирним атомом" земля немов застигла у страшному мовчанні-задумі... Минуло 24 роки з часу, коли сталась ця невимовна трагедія. Чарівне Полісся зі смутком дивиться на нас своїми голубими очима-озерами, розкішними багатими лісами, зоріє пам'яттю пращурів, кричить пусткою, плаче самотою...

Прости, Боже, прости, земле рідна своїх людей-грішників, людей -жертовників... Сьогодні - день сльози - вона із неба йде. Сьогодні - вікопомний день. Щороку, щодня , щосекунди людство згадує цей день. І болить у нього душа, і жевріє надія, і не згасає любов до цієї зболеної краси, рідної Вітчизни.

Ці святі болі, трагічні сторінки випоминаються в книжках, що їх експонує відділ читального залу ОУНБ ім.Д.І.Чижевського на виставці "Чорнобильський вітер у душах".

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає.

Ці слова Олени Матушек взяті із книги-фотонарису М.Загреби "Під полиновою зорею" (1996).

З гірким болем у своїй поезії Ліна Костенко розповідає, що

Отут жили древляни і древлянки.
Віки минули, як єдиний схлип.
Медове сонце вигріли дуплянки
у жовтих лапах сутозлотих лип.

Так тяжко серцю дивитись на фотоілюстрації місць Чорнобильської зони, бо

Тут падають вниз на ліси і поля
Дощі, наче сльози гіркі і пекучі,
Тут криком кричить наша грішна земля
І в небо летять наші душі.
(В.Шинкарук).

Даниною пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби є й друга його фотокнига "Пропусти Чорнобиль крізь серце", що вийшла у 2002 році.

Нам нав'язали схему розуміння ситуації, - говорить Ліна Костенко у цій книзі, - а у Чорнобиля ж є інший свій питомий контекст. Історичний, звичаєвий, культурний, природничий, мистецький. Для когось це "зона отчуждения". Для когось «ксперементальний» полігон для "отечественной науки". Для нас це батьківщина.

Отже, - мовить Ліна Костенко, - спинися і схили свою голову! Перед тобою зона національної трагедії. Тут загинуло Українське Полісся. Пошануй святу пам'ять і страждання цього народу.

26 квітня весь світ схиляє голову в пам'ять жертвам Чорнобильської катастрофи. Аварія на Чорнобильській АЕС, полум'я її бурхливої пожежі висвітило кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поруч з бідою у ту трагічну хвилину і хто нині з відстані літ несе у серці біль за страшну трагедію людства.

24 роки тому ''атомний король'' скинув театральний смокінг енергетичного благодійника, дихнувши на світ своїм смертоносним чадом. І земля під тим подихом одразу змаліла до розмірів невеличкої оселі , де, тісно притиснувшись одне до одного, проживали народи і держави. Згодом цю катастрофу назвуть ''планетарною'', ''трагедією віку'' і спробують осягнути всю глибину її згубних наслідків. Але тоді, в перші хвилини й дні після вибуху четвертого блоку, обплутана сіткою офіційної брехні, окутана туманом облуди й причавлена пресом заборон, вона сіяла в серцях багатьох людей розпач і зневіру. Та не втрачали мужності й присутності духу ті, кому волею долі судилося першими взятися за приборкання атомної стихії. Ціною власного життя вони, без перебільшення, врятували людство від ще страшнішого лиха, ніж те, яке ми переживаємо й досі і сумний відголос якого лунатиме ще століття.

На книжковій виставці представлені і книги колективних авторів "Біль і тривоги Чорнобиля", 2006 року. Згірклою пам'яттю про поселенців Зони відчуження, тривожними спогадами про події 1986 року, проблемами тридцятикілометрової зони і самої станції діляться в ній люди, яким небайдужа ця трагедія.

Окремою сторінкою виставки є книги публіцистичного і довідкового спрямування. Цікавими для користувачів будуть монографії Н.Д.Тараканова “Чернобыльские записки, или Раздумья о нравственности” та В.Я.Возняка “Чернобыль: события и уроки. Вопросы и ответы”.

Ця виставка є даниною пам'яті всім хто поклав своє життя і здоров'я заради ліквідації страшних наслідків Чорнобильської аварії, пересторогою всім прийдешнім поколінням.

О земле втрачена, явися,
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені
В.Стус

Тут зібрані документи найрізноманітнішого спрямування, які розкривають соціологічні, політичні, морально-етичні аспекти цієї трагедії.

Виставка презентує й художні твори , присвячені Чорнобилю.

Багатовимірність і глибину глобальної катастрофи розкривають книги соціологічного напрямку. Серед них цікавими є : документально-публіцистична повість Олега Гусєва '' Чорнобиль усім нам болить'' , що вийшла у Київському видавництві ''Варта'' у 1997 році; художньо-документальне дослідження Світлани Алексієвич ''Чорнобиль: хроніка майбутнього'', виданої в Києві в 1998 році. Результати соціологічних досліджень подано в книгах ''Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи'' та ''Чорнобиль і соціум''. - К.,1997 рік.

Вагомим внеском у дослідження екологічних аспектів Чорнобильської трагедії є збірник документів, архівних матеріалів, листів, доповідей ''Чорна книга України'', упорядкована і відредагована Федором Зубаничем. – Книга видана київським видавництвом ''Просвіта'' у 1998році.

Політологічні роздуми про морально-етичні проблеми з даного питання висвітлено в книгах Миколи Тараканова ''Чернобыльские записки, или раздумья о нравственности''.- видана Московським видавництвом Воениздат, 1989; та книга свідчень, створена у формі нарисів, віршів, оповідань, уривків із романів і повістей під назвою ''Чернобыль. Дни испытаний''. – Київське видавництво Рад. Письменник, 1998.

Надзвичайно цікавими на виставці є художні твори про Чорнобиль українських та зарубіжних митців слова. Серед них – документальна повість Юрія Щербака ''Чорнобиль''. - К: Дніпро, 1989; повість-хроніка ''Мужність і біль Чорнобиля''.-К.:Молодь, 1988, а також документальні повісті Григорія Медведева '' Чернобыльская тетрадь''.-К.:Дніпро,1990 і ''Энергоблок''.- М.: Сов. Писатель 1991. Поезія представлена збірником В. Шовкошитного ''Эхо апреля''.-К.: Молодь, 1987 та віршами канадської поетеси Террі Анн Картер, що надруковані у журналі Кур'єр Кривбасу за грудень 2005 року.

Всі ці ліричні творіння зіткані із правди, скорботи і мужності людей, що ввібрали у своє серце біль Чорнобильського лихоліття.